Feb. 23rd, 2014

lena_ua_mk: (Вічна пам'ять)
Оригинал взят у [livejournal.com profile] smijana в наші Чоловіки..
Хочу рассказать о ночи 19 февраля, когда происходила зачистка майдана.Тогда была самая напряженная ночь. Пресловутых сотен самообороны не было, свободовской гвардии не было, люди которые держали оборону были плохо организованны и истощенны, щиты держали до изнеможения подпирая головой. Радовала сцена, наверное потому, что пафосных депутатов с их дешевыми манипулятивными лозунгами  не было. Никого. Парубий заявил, что у него инсульт и довольный свалил домой. Турчинов потребовал носилки и заявил, что его убил снайпер. Беркут постоянно атаковал.  Периметр держало человек  300-400 остальные – сочувствующие.  Людей под утро становилось все меньше и меньше, Крещатик опустел, и те кто остались либо бегали, либо еле передвигались перетаскивая к передовой все что горит. Около пяти часов положение стало отчаянным, передовую потеснили опять.  Баррикады на Прорезной и в Пассаже осталась совсем без охраны,  несколько раз прибегали ребята с предупреждением о движущемся беркуте и титушках  со стороны Бессарабки. Было тревожно. Было страшно. Все понимали, что удержать Крещатик шанса нет никакого. После восьми  люди стали расходиться активнее, прибывающих почти не было. По Крешатику со стороны Бессарабки бежала большая группа вооруженных щитами и битами людей до ста человек. Это был конец. Ребята взялись за камни и кинулись поджигать коктели. Группа быстро приближалась, когда стали видны их лица закрались сомнения сменившиеся пониманием – Наши. Такие лица могут быть только у Наших. Мужики сорока- пятидесяти лет подбежали, выстроились в колону по четверо и первый ряд грохнув щитами упал на колени. То, что мы услышали вырвало сознание.  – Брати! пробачте що так довго їхали. Плакали все. Все. Это была Львовская сотня.Они убежали на передовую, пару человек осталась, и рассказала длинную историю о том КАК они добирались. Я не буду писать об этом это длинная повесть о мужестве и непреклонной  воле. Слава Львовской Сотне. Через час был Тернополь.
Хочу рассказать о ночи 19 февраля, когда происходила зачистка майдана.
Тогда была самая напряженная ночь. Пресловутых сотен самообороны не было, свободовской гвардии не было, люди которые держали оборону были плохо организованны и истощенны, щиты держали до изнеможения подпирая головой. Радовала сцена, наверное потому, что пафосных депутатов с их дешевыми манипулятивными лозунгами не было. Никого. Парубий заявил, что у него инсульт и довольный свалил домой. Турчинов потребовал носилки и заявил, что его убил снайпер. Беркут постоянно атаковал. Периметр держало человек 300-400 остальные – сочувствующие. Людей под утро становилось все меньше и меньше, Крещатик опустел, и те кто остались либо бегали, либо еле передвигались перетаскивая к передовой все что горит. Около пяти часов положение стало отчаянным, передовую потеснили опять. Баррикады на Прорезной и в Пассаже осталась совсем без охраны, несколько раз прибегали ребята с предупреждением о движущемся беркуте и титушках со стороны Бессарабки. Было тревожно. Было страшно. Все понимали, что удержать Крещатик шанса нет никакого. После восьми люди стали расходиться активнее, прибывающих почти не было. По Крешатику со стороны Бессарабки бежала большая группа вооруженных щитами и битами людей до ста человек. Это был конец. Ребята взялись за камни и кинулись поджигать коктели. Группа быстро приближалась, когда стали видны их лица закрались сомнения сменившиеся пониманием – Наши. Такие лица могут быть только у Наших.
Мужики сорока- пятидесяти лет подбежали, выстроились в колону по четверо и первый ряд грохнув щитами упал на колени. То, что мы услышали вырвало сознание. – Брати! пробачте що так довго їхали. Плакали все. Все. Это была Львовская сотня.
Они убежали на передовую, пару человек осталась, и рассказала длинную историю о том КАК они добирались. Я не буду писать об этом это длинная повесть о мужестве и непреклонной воле. Слава Львовской Сотне. Через час был Тернополь.
lena_ua_mk: (Вічна пам'ять)
Оригинал взят у [livejournal.com profile] smijana в Майдан переграв Юлю
Ну що я вам скажу.. Майдан - крутий.
Політтехнолог Юля (як назвав її сьогодні політолог Фесенко на 5му каналі), майстер інтриг і величезний харизматик (який діє на частину людей так як діють сектантські проповідники.. тобто гіпнотизує і затягує не згірше Аделаджи та інших) сьогодні спробувала свої сили з Майданом... і він її переграв. Я в шоці... люди свистіли, але на них не зважали.. тоді вони почали зображати серцеві напади чи не знаю що там.. викликали лікарів, кричали "ті-туш-ки" - і всяко зупиняли цей пафосний, популістський, неконкретний, вибачте, пронос.. я рідко буваю цинічна і різка але це винятковий випадок.
Я була в шоці коли прочитала у фб що її дочка в цей час казала "Говори!.. закрой им рот"... не йнялося віри, але потім згадала що справді, "Говори!" і далі щось тихіше було сказане, я чула це сама. При бажанні можна перевірити.

Юліє Володимирівно, їдьте лікуватися в Німеччину, як і планували, і якщо хочете, вкладайте свою краплю в наш океан тихо і непомітно, так як всі її вкладають.

Майдан сьогодні переграв інтригу інтригою, 1:0. СЛАВА! Так тримати.

Не дамо повторити 2004. Смерті Героїв не дадуть.
lena_ua_mk: (Вічна пам'ять)
Оригинал взят у [livejournal.com profile] smijana в Стоїмо!! слава героям, слава
Знаете почему Майдан выстоял? Потому что после выстрелов и взрывов, вместо того, чтобы бежать без оглядки, подстреленных и раненых оттаскивали и все делали шаг вперед, крича: "Cтоїмо! Стоїмо!". Под пулями, под гранатами, под ненавистью Путина, "Cтоїмо! Стоїмо!". Представьте, как сильно надо любить эту страну, какое требуется бесстрашие и героическая воля, чтобы перебороть в себе самый сильный инстинкт самосохранения - бежать. У меня слезы катятся градом, и каждый раз, исполняя гимн, я буду думать о всех доблестных мужчинах, о героизме западной Украины, о бесстрашии самообороны.
"Душу й тіло ми положим за нашу свободу і докажем, що ми браття козацького роду!"
lena_ua_mk: (Вічна пам'ять)
Оригинал взят у [livejournal.com profile] gloria_ma в нам потрібно їх всіх зцілити!
Шановні друзі, в цей час змушені звернутись за допомогою… Н
аш друг, актвіст, Сотник Народної Самооборони, сотні «Галич», Женя, зараз у лікарні. Лікарі намагаються врятувати його праве око.

Рано вранці, близько 7 години 20 лютого він разом зі своєю сотнею був на барикаді біля Стели, поряд з Інститутською. Коли розпочалася атака, з боку беркутні полетіли коктейлі молотова, барикада почала палати. Женя розпочав гасити вогонь, коли беркут почав стріляти.

Перша і друга кулі потрапила в голову, а третя поцілила у праве око. На даний момент око намагаються врятувати лікарі, якщо це вдасться,попереду тривалий процес реабілітації та дуже дорогі операції по відновленню зору, і знов реабілітація.

Буду дуже вдячна за допомогу! Слава Україні!!! Картка Сотника: Сагуйченко Євген Олександрович 5168 7423 1333 0569https://www.facebook.com/tamara.shevchuk
-----------
Брати і сестри! "У нашої викладачки Галини Кутньої чоловік Чабан Ігор після побоїща у Маріїнському парку в дуже важкому стані в Інституті нейрохірургії в Києві. Допоможімо їм фінансово! Номер рахунку: Кутня Галина Василівна, Кредобанк, 4382535500626887; Сергій Чабан (брат Ігоря), Райффайзенбанк, 4149500017318018. Прошу поширити."

(інформацію взято звідси https://www.facebook.com/nadiia.pastukh)
lena_ua_mk: (Вічна пам'ять)
Оригинал взят у [livejournal.com profile] nazavzhdy в Потреби Михайлівського станом на 9.30.
Євромайдан SOS

Потреби Михайлівського станом на 9.30:

1) Волонтери! дуже потрібні для допомоги по господарству, а також потрібні волонтери з авто

2) дизельне пальне, картки поповнення рахунків мобільних.

3) допомога електрика та сантехніка

Звертатись в інфоцентр 0689437514
lena_ua_mk: (Вічна пам'ять)
Сьогодні День скорботи -поминальна хода по центру міста до  памятного Хреста з молитвою за загиблими героями,молитву читали священники УПЦ КП , отець Іван з УП автокефальної церкви і сотні миколаївців.Сьогодні не було звичайних(за три місяці)закликів,активістка зачитувала імена загиблих -ми вигукували "Слава!".Міліція і спецпідрозділи у шоломах охороняли нас від тітушек,які боялись наблизитись,тому що відчували (вони нутром чують)що міліція сьогодні з народом,і якщо що -їх будуть бити.Наскільки страшно було у четвер ввечері в нас на площі -агресивного виду беркут,тітушки "укр. вибору" з газовими балончиками і петардами -настільки сьогодні було усе з точністю навпаки: тихо і мирно -навіть у міліції  і спецпризначенців обличчя якісь людські   мені здалось- може тому що я  нарешті стала в них вглядатись(раніше я боялась навіть кидати погляди у їх бік).Сьогодні я відчула що слова наших депутатів,активістів - про заборону КПУ,про перейменування вулиць міста -це не фантастика-це реальність.Слова про збір підписів і звертання в прокуратуру з закликом притягнути до кримінальної відповідальності за українофобство головного регіонала Миколаєва -знаходили відклик в усіх присутніх.І такий позив у міліцію- за роздмухування ворожнечі подадуть найближчими днями,і сьогодні я впевнена - він буде розглянутий!Номер нашої влади" ви там пішітє что хотітє а ми і чітать нє будєм "-на цей раз не пройде.Миколаївські очільники зганьбили наше місто на усю країну,називаючи цвіт нації,найкращих її синів, західних українців,фашистами.До речі ці ж сепаратисти вийшли учора з партії регіонів -щури(з приблизно такою формуліровкою, яку ми чули сьогодні у виконанні Єфремова ),і вчора  один з них навіть премудрився керувати і викликати на допомогу мітингувальникам комунальні екскаватори(!) щоб якнайшвидше знести вождя усіх народів-він йому завжди заважав.Але як би ти ,голубчик, не прикидався ягня, ми все пам"ятаємо і не пробачимо...
Read more... )

Profile

lena_ua_mk: (Default)
lena_ua_mk

June 2014

S M T W T F S
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 2021
22232425262728
2930     

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Oct. 17th, 2017 06:34 pm
Powered by Dreamwidth Studios