Богдан Кушнир, Львов, для УП

 

КОЛОНКИ АВТОРА

 

Ракета для олигарха

 

Команде Януковича дали повод нейтрализовать Галичину

 

В Западной Украине побаиваются больших денег с Востока

 

"Чи не хоче російський прем'єр приїхати до Києва і зробити новий крок для покращення наших взаємини? Для початку, заговорити українською й пояснити своїм землякам, що вони, живучи в Україні, повинні володіти, як мінімум, двома мовами - рідною й державною", - таке запитання електронною поштою я відправив до Москви на пряму лінію з Володимиром Путіним.

Відповіді не отримав, але приємно здивувався, коли через кілька місяців російський посол в Києві заговорив українською. Чи не вперше за роки незалежності Росія робить спроби розмовляти з нами як добрий сусід і рівноправний партнер.

Наші взаємини останніми роками дійшли до абсурду. В Україні почали створювати організації, які б захищали право росіян жити в нашій країні й не знати державної мови.

Де ви щось подібне бачили? Звідки витоки такої "дивної любові" найближчого сусіда?

Росія - одна з найбагатших на сировину країн світу. Володіє 30-ма відсотками світових запасів вугілля, 40% нафти, 45% газу, 44% залізної руди, добуває майже 30 відсотків алмазів й дорогоцінного каміння. В сибірських надрах корисних копалин - на 30 трильйонів доларів США.

У 17-му столітті Росія провела в війнах 48 років із 100, у 18-му - 56 років. А у 20-му столітті, після війни з Чечнею, у військових академіях ввели новий предмет - як воювати у міських кварталах зі своїм народом.

Намагаючись утримати під своїм впливом сусідні держави, Росія не може дати собі ради з рідними просторами.

Свого часу один спритний американський журналіст запропонував США купити в Росії Сибір. За три трильйони доларів. Половину суми віддати готівкою, а решту - товарами. За отримані кошти Росія проведе економічні реформи, а США створять два мільйони робочих місць.

Так цілком серйозно розмірковував американець.

Тим не менш, ця загалом несерйозна тема бурхливо обговорювалась в Росії. Мене найбільше здивувало, чому саме росіянам запропонували продати пів країни, аби вийти з кризи.

Витоки дивної пропозиції можна шукати в історії: продали ж Аляску - продадуть і Сибір.

Ще недавно російські вчені з академії імені Плеханова цілком серйозно розробляли концепцію передачі земних надр в концесію зарубіжним країнам - і таким шляхом вийти з кризи.

Тільки як пояснити татарам, башкирам, бурятам, що доведеться розплачуватися їхньою землею?

Якось у Москві в кулуарах  верхньої палати парламенту я  запитав  відомого політика Сергія Бабуріна:

- Коли Крим будете відбирати?

- Ми з Кримом Україну заберемо.

- Та у вас вдома скоро китайці з корейцями відтяпають шмат Росії. Вже не кажу про Калінінградську область. Для чого вам Україна?

- Щоб з вашою допомогою там навести порядок.

Невже нема інших способів втримати свої величезні простори, як з "допомогою" такої дивної любові?

Чи не кожен російський політик, чи не кожне відомство на власний розсуд демонструє "любов до України" з усіма її відтінками. Це такий собі "останній піск" моди в Росії.

Служба зовнішньої розвідки Російської Федерації створює навколо країни "пояс стабільності й доброзичливості". Кажуть, останню сорочку знімуть, але гроші для цього знайдуть.

Я навіть можу назвати з десяток проросійських організацій в Україні, ба більше - прізвища кількох українських депутатів, з допомогою яких ця російська доктрина в Україні втілюється в життя.

Нещодавно до неї захотів докластися віце-прем'єр Володимир Семиноженко, який заговорив про можливий союз України, Білорусії та Росії.

Добре, що чиновника вчасно зупинив президент, порадивши кристалофізикові, який опікується гуманітарною сферою, добре читати українську Конституцію й менше думати про якісь союзи. Схоже, наш фізик перегнув палицю й отримав облизня - для чого бігти попереду батька в пекло?

Що тут скажеш.