Л.В.Бетховен у Кемпфа з одної сторони внутрішньо- зосереджений,з другой сторони - імпровізаційний,легкий.Його інтерпретаціям творів Бетховена віриш,вони щирі і зрозумілі.Сучасники підкреслювали, що великого венського класика В.Кемпф виконував неперевершено.А сам піаніст розповів якось секрет(жартівливий)  свого успіху у виконанні бетховенських творів :
Однажды Кемпф полушутя-полусерьезно заявил, что он является прямым потомком Бетховена, и пояснил: "Мой учитель Генрих Барт занимался у Бюлова и Таузига, те - у Листа, Лист - у Черни, а Черни - у Бетховена. Так что, стойте навытяжку, когда разговариваете со мной. Впрочем, в этой шутке есть доля истины,- добавил он уже всерьез,- я хочу этим подчеркнуть: для того, чтобы проникнуть в творения Бетховена, нужно погрузиться в культуру бетховенской эпохи, в атмосферу, родившую великую музыку XIX века, и снова возродить ее сегодня..."

і це йому вдалось...

В.Кемпф(1895-1991) великий німецький піаніст.Більшість його інтерпретацій Баха,Бетховена вважаються досить суб"єктивними і до сьогодні викликають суперечки критиків.Одне безперечно - музика Кемпфа нікого не залишає байдужим.Він  через свою гру відтворив стиль старовинної німецької кантилени - співучого ,м"якого,плинного звучання фортепіано.Його Бах,Бетховен,Шуман сприймається  через глибокі неспішні роздуми В.Кемпфа за фортепіано.Про виконання німецького піаніста писали:"Кемпф обладает прекрасным удивительным  туше, воспринимаемым как убедительная реабилитация инструмента, который долгое время жестоко третировали и оскорбляли..."