lena_ua_mk: (Пчёлка)
2014-04-10 10:03 pm

Пепел и алмаз. Памяти Леха Качиньского

Оригинал взят у [livejournal.com profile] nazavzhdy в Пепел и алмаз. Памяти Леха Качиньского
Originally posted by [livejournal.com profile] shiropaev at Пепел и алмаз. Памяти Леха Качиньского
Автор: Алексей Широпаев

Леха Качиньского очень не хватает. Мы видели, как его брат Ярослав поддерживал Майдан, выступал на нём, шёл в первых рядах манифестаций. Будь жив Лех, он шагал бы рядом с братом, выступал бы перед морозно дышащим Киевом. Я думаю, его в чём-то вдохновлял Пилсудский, мечтавший создать свободную от Российской империи Украину. Качиньский сделал бы всё, чтобы Киев смог сотворить сейчас своё, украинское «чудо на Висле». Мы видим его историческую правоту — пророческую правоту. Далее...

lena_ua_mk: (Default)
2010-04-13 10:23 pm

Геополитические выгоды Москвы


Загибель Качинського і геополітичні вигоди Москви

Вікторія Сюмар, для УП _ Понеділок, 12 квітня 2010, 18:13
 
 
 
Версія для друку Коментарі 363
 
Фото Reuters
 

В той час, коли світ лише намагається збагнути, як могла трапитися така трагедія з польським Президентом та іншими високо посадовцями, вже зараз можна казати -  вона безсумнівно позначиться на ситуації  в усьому регіоні. Ця авіакатастрофа  стала ще однією ланкою у ланцюгу здавалося б випадкових подій, що міняють геополітичну ситуацію довкола Росії.  І це, безумовно, прямо стосується самої України.

Політика Польщі завжди була доволі активною. Попри членство в Євросоюзі, Польща залишається потужним гравцем в Східній Європі. Польщу завжди називали головним союзником США в Європі, і це, вочевидь, не подобалося Берліну та Парижу.

Головними союзниками Польщі в ЄС були балтійські держави, головним союзником на сході - Україна. Фактично, і за Кваснєвського, і за Качинського панівною концепцією зовнішньої політики було вибудовування сильної Балто-Чорноморської дуги, посилення держав Східної Європи на противагу Росії, яка щодалі ставала потужнішою.

Саме Польща була ініціатором програми "Східне партнерство", яка за геополітичною суттю мала на меті формування сильних партнерських держав по лінії Кавказ - Балто-Чорноморський регіон. Це пояс реальних партнерів ЄС серед сусідів Росії.

Поляки чудово розуміють, що їхня вага в ЄС значною мірою залежить від уміння грати в самостійну гру. Водночас, у Лєха Качинського, який втілював цю концепцію в життя, підтримуючи Україну, виступаючи на користь Грузії в її конфлікті з Москвою і т.д., був серйозний супротивник в особі прем"єр-міністра Дональда Туска.

Туск закликав до більш глибокої інтеграції Польщі до ЄС, проведення проєвропейської політики і, слідом за Берліном, повторював тези про необхідність конструктивного діалогу з Москвою.

Зовсім недавно Туск провів успішні переговори з Володимиром Путіним, а польський уряд схвалив трьохсторонню угоду між російським "Газпром Експорт", польською державною Нафтогазовою компанією PGNiG та Europol Gaz, власником польської ділянки газопроводу Ямал - Європа.

Ця угода передбачала  збільшення обсягу постачання газу за діючим контрактом з 9 млрд. до 11 млрд. кубометрів в рік. Крім того, до 2037 року було продовжено контракт на постачання газу із Росії до Польщі, а транзит палива трубопроводом Ямал - Європа до Німеччини в продовжено до 2045 року.

Міністр іноземних справ Польщі Радислав Сікорський публічно виступив із різкою критикою цієї угоди, натякаючи, що вона забетонує залежність Польщі від російського газу.

Однак, Польща несла ще одну серйозну загрозу для Росії у сфері енергетики і могла дуже суттєво підкорегувати  плани Кремля щодо "газового завоювання" континенту. Причина у головному жаху Газпрому - сланцевому газі.

Буквально декілька днів тому британська "The Times" написала про те, що  технологія видобутку сланцевого газу, яка виявилася надзвичайно успішною в США, ближчим часом буде випробувана в Польщі. На думку експертів, в Польщі є великі ресурси сланцевого газу й застосування технології його видобутку могло б позбавити залежність Європи від російського газу.

За оцінками нафтогазової дослідницької групи Wood Mackenzie, в центральній та Північній Польщі може бути 1,36 трлн кубометрів цього нетрадиційного газу.

Відтак, резерви природного газу Євросоюзу збільшаться на 47%, а Польща, яка нині імпортує 72% газу, який вона спожива, стане самодостатньою в цій сфері - пише британське видання.

"Польща перетворюється в значного видобувача газу і викликає великий інтерес. Всі великі компанії йдуть сюди і "Газпром" дивиться на це не без тривоги", - відзначив Ойсін Фаннінг, глава британської компанії San Leon Energy.

Переговори з американцями щодо запровадження в країні цієї технології відбувалися за участі "проамериканських політиків", які були в команді Президента Качинського. Тепер велике питання  - чи будуть продовжені такі активні дії Польщі в напрямку видобутку сланцевого газу?  

Про сланцевий газ лише додам те, що в минулому році США абсолютно несподівано вихопили в Росії гілку лідерства у сфері видобутку газу саме завдяки цій технології. Це примушує Кремль нервувати, зважаючи на зав"язки зовнішньої політики Росії на енергоекспансії. Більше того, якщо ця технологія пошириться і на інші країни континенту, у Росії може серйозно поглибитися економічна криза, зважаючи на залежність економіки країни від продажу енергоносіїв. Але це вже тема іншого аналізу...

Окрім енергетики, чимало головного болю Варшава завдавала Москві й у військовій сфері. Завдяки тісній співпраці з Вашингтоном, саме в Польщі спочатку планувалося розміщення системи ПРО, а потім було ухвалено рішення про розміщення ракет Patriot. Наближення таких військових технологій до російського кордону серйозно непокоїло Москву. 

Ці плани також нині реалізовані далеко не до кінця, тоді як військова верхівка країни стала жертвою авіакатастрофи...

Відтак, загибель Леха Качинського та його найближчих соратників може вплинути на зовнішню політику Польщі. Тепер найбільші шанси на перемогу отримає представник партії, що різко критикувала політику Качинського - або Броніслав Комаровський, або Дональд Туск, якщо змінить своє рішення не балотуватися на цю посаду.

Як я вже згадувала, представники цього політичного табору ніколи не приховували свого невдоволення діями Президента Качинського і значно більше дивилися у західному напрямку, аніж  у східному. Тому в трагедії під Смоленськом Україна втратила не тільки головних контактерів українських політиків з ЄС. Тепер Київ може опинитися в ситуації, коли двері в Європу через Польщу ще більше зачиняться.

Відтак, цілком ймовірно, що внаслідок приходу до влади нової команди в Варшаві, політика Польщі буде більш узгодженою з Берліном і менш активною на Сході, що цілком влаштує Москву.

Загалом, треба зазначити, що за останні кілька місяців на континенті відбулося декілька важливих подій, які стратегічно дуже вигідні Кремлю, бо фактично забезпечують формування довкола Росії поясу лояльних країн.

По-перше. В Україні внаслідок виборів до влади прийшов проросійський Віктор Янукович з урядом Микола Азарова. Тепер вони ледь не щотижня літають до Москви, пропонуючи різні "цікаві пропозиції" в обмін на здешевлення вартості газу. Київ всіляко демонструє гнучкість у питанні газостранпортного консорціуму, продовження терміну базування ЧФ Росії в Севастополі, в питання гуманіторної політики. Паралельно з цим українські політики демонструють раптову амнезію в питаннях євроатлантичної інтеграції країни та реальних демократичних реформ.

По-друге, несподівані й трагічні події відбулися у Киргизії, де внаслідок заворушень та перевороту до влади прийшов уряд Рози Отунбаєвої, яка відразу публічно запевнила Москву у власній лояльності та готовності до співпраці.

Володимир Путін заявив, що події у цій країні стали для нього повною несподіванкою. Однак, швидше за все Путін дещо злукавив, заявляючи про непрофесійність власних спецслужб.

Російська влада вже давно була невдоволена діями Бакієва, який спочатку заявив про закриття американської бази в країні, взяв кредит в Росії, а потім дав згоду на збереження бази. Не подобалися росіянам і плани Бакієва збільшити орендну плату за розміщення в країні російської авіабази.

Як відзначає американська "The Washington Post" у статті "Russia blamed for fueling unrest in Kyrgyzstan", останнім часом російське телебачення особливо критично висвітлювало діяльність Бакієва та корупційні схеми його родини. І це мало вплив на киргизів, які дивляться російське телебачення. Одночасно, російська влада працювала з опозицією, підіграючи їй, і, зазначає видання, може звітувати про успіх у такій співпраці з опозиціонерами.

Третє. Казахстан і Бєларусь вже фактично інтегровані з Росією в рамках Митного союзу. І це серйозна зв"язка на перспективу.

Залишається Кавказ. Це основна геополітична проблема Кремля. Попри різні спроби співпраці з грузинською опозицією, Президентом країни залишається неприйнятний для Кремля Михайло Саакашвілі.

Між тим, останнім часом ми спостерігаємо за спробами пов"язати спалахи активності тероризму на Північному Кавказі та в інших містах Росії з Грузією. Секретар Ради Безпеки Росії Микола Патрушев заявив про наявну інформацію, за якою "окремі співробітники грузинських спецслужб мають контакти з північнокавказькими терористичними організаціями". Патрушев зазначив, що необхідно перевірити можливість таких контактів і у справі терактів у московському метрополітені. 

Заяви на такому рівні можуть означати лише одне - у Кремлі серйозно розглядають версію "дій грузинів щодо дестабілізації ситуації на Північному Кавказі" і "підтримки тероризму "режимом Саакашвілі". Тож, якщо раніше наступ Кремля на Грузію був зосереджений довкола теми порушень прав осетинів та абхазів, то тепер є й інше обґрунтування щодо активних дій Росії на Кавказі.

Чи випадкові всі ці події ми можемо лише здогадуватися. Водночас, маємо констатувати: російська концепція "зони привілейованих інтересів" та  побудови довкола РФ поясу з лояльних до Кремля держав, останнім часом мала чимало успіхів у частині практичної реалізації.

 

lena_ua_mk: (Default)
2010-04-12 12:10 pm

Мы можем только мечтать о таком гражданском обществе,как в братской нам Польше


Інакше націю, про яку мріємо, ми не збудуємо…

Олег Вітович _ Понеділок, 12 квітня 2010, 09:10
 
 
 
Версія для друку Коментарі 22
 
10 квітня 2010 року в результаті авіакатастрофи Польща втратила значну частину своєї політичної еліти на чолі з президентом Польщі Лехом Качинським.

Спостерігаючи за траурними заходами у Варшаві та інших містах Польщі мене не полишали суперечливі відчуття.

З однієї сторони, це були відчуття і рефлекси, пов’язані з генетичною пам’яттю українців, з, м’яко кажучи, непростою історією стосунків українського і польського народів. Спільні історичні періоди і досі розділяють нас. Розділяє релігія, геополітичні пріоритети, оцінка деяких історичних фактів.

Ми, безперечно, маємо різне уявлення про боротьбу ОУН-УПА, про Бандеру і Шухевича, про витоки і причини волинської трагедії 1943 року, про мовну і культурну політику польського уряду на території Західної України до 2-ої світової війни і про багато іншого.

Разом з тим, я нарешті вловив те почуття, котре не полишає мене від початку репортажів із Польщі. Це почуття нехай не злої, але невеликої заздрості.

Людині властиво абстрагувати ту чи іншу подію на власну країну і пробувати уявити реакцію суспільства.

Я зрозумів, що просто трохи заздрю, що у Польщі влада може не набагато більше, ніж в Україні, але ближча до народу і народ відповідно реагує на загибель значної частини цієї влади.

Я зрозумів, що можу лише мріяти про такий самий рівень політичної, територіальної та національної єдності української нації.

Я побачив, якої наполегливості потрібно докладати державним діячам, щоб через стільки років після подій у Катині здійснювати державний візит такого рівня до меморіалу пам’яті. І одразу пригадав оцінки деяких українських політиків, що заперечували сам факт Голодомору української нації 32-33 років, політичних репресій, гонінь інтелігенції тощо.

Я здивований реакцією польської молоді і можу лише мріяти, щоб українська молодь, особливо студентська, проявляла таку ж реакцію не лише в церемоніальних моментах, але й у відстоюванні власних прав.

Я не знаю чи вийшли б десятки і сотні тисяч киян на вулиці, щоб зустріти траурну процесію своїх політиків, – радше навпаки – значна частина звістку про загибель президента, депутатів, міністрів та інших високопосадовців зустріла б з полегшенням.

Тому подібні події повинні стати приводом для глибоких роздумів і для вітчизняних політиків.

Але сьогодні я хочу сказати про інше. Сьогодні я висловлюю співчуття сім’ям загиблих і польській нації.

І справа не в політичних поглядах, а у вмінні прощати. Сьогодні ми повинні показати полякам, що не тримаємо і не тримали зла за історичні події між нашими народами, бо навряд чи ви будете згадувати сусідці по будинку, з котрою сварилися все життя, всі ваші сварки, коли її родину спіткає горе.

Бо потрібно пам’ятати і добро, а що би хто не говорив, але Польща останні як мінімум 10 років була найбільшим адвокатом України в Європі. І не лише України, Грузії, балтійських держав, але й окремих політичних діячів.

Позиції Качинського щодо України я не дивувався, бо ще на початку 90-тих чув заяву одного польського депутата про те, що без незалежної України не буде незалежної Польщі.

Це проблема не Леха Качинського, що він симпатизував політичним лідерам Майдану 2004 року, це, перш за все, наша власна проблема. Це ми не змогли контролювати наших лідерів, їхніх вчинків, їхніх дій, їхніх "рук, що не крали".

Історія, традиція, обличчя і символи української нації творяться сьогодні не кимось а нами самими, нашою громадською позицією, нашими голосами на виборах.

Але деякі наші традиції потрібно ламати.

І в першу чергу це стосується хибної української традиції "щоб в сусіда хата згоріла", інакше націю, про яку ми мріємо, нам не збудувати ніколи…

Олег Вітович, для УП

lena_ua_mk: (Default)
2010-04-11 06:35 pm

Свидетельства очевидцев- самолёт заходил на посадку всего ОДИН раз



"Коммерсант": Самолет президента Польши заходил на посадку только один раз

Катастрофа под Смоленском. Фото с сайта www.ura.dn.ua

Справка :  

Лех Качиньский


Лех Александр Качиньский – польский юрист и политик, в прошлом мэр Варшавы (в 2002-2005 годах), один из лидеров партии "Право и справедливость". В октябре 2005 году был избран президентом Польши.

Качиньский родился в Варшаве в 1949 году в семье инженера, ветерана Второй мировой войны, офицера Армии Крайовой, Раймунда Качиньского, в прошлом активного участника Варшавского восстания 1944 года.

Учился на юридическом факультете Варшавского университета. В 1979 году защитил докторскую диссертацию в Гданьском университете, с 1990 года – профессор этого университета.

Начал политическую карьеру в Комитете защиты рабочих в 1977 году, что расценивалось как подпольная деятельность антикоммунистической оппозиции.

В 1980 году был назначен юридическим советником забастовочного комитета Гданьска. После введения в стране чрезвычайного положения на одиннадцать месяцев заключён в тюрьму. После освобождения руководил одной из комиссий профсоюза "Солидарность". Позже являлся членом сейма и сената.

Возглавлял Бюро национальной безопасности в канцелярии президента Польши, затем Высшую контрольную палату. Являлся министром юстиции.

Совместно с братом Ярославом в 2001 году создал политическую партию "Право и справедливость". Через год победил на выборах мэра Варшавы.

На выборах в октябре 2005 года был избиран президентом Польши. Лейтмотивом его предвыборной кампании стало "моральное обновление" и возврат к христианским ценностям.

По материалам Wikipedia




 
Самолет президента Польши Леха Качиньского, потерпевший катастрофу под Смоленском, заходил на посадку только один раз. Об этом рассказал в эфире "Коммерсант-FM" корреспондент издания Андрей Колесников, ссылаясь на свидетельства очевидцев.

Как рассказал полномочный представитель президента в Центральном федеральном округе Георгий Полтавченко, "мы не слышали даже, как самолет приближался, шума двигателей не было слышно. Потом раздался какой-то удар, странные звуки, нехарактерные для крушения. Через некоторое время нам после этого сообщили, что самолет упал на землю. Буквально через три минуты мы были на месте".

Ранее заместитель главнокомандующего ВВС по противовоздушной обороне генерал-лейтенант Сергей Разыграев сообщил, что Ту-154 четырежды пытался сесть на аэродром и три раза уходил на повторные круги. В главном управлении МЧС по Смоленской области уточнили, что экипажу разбившегося самолета Ту-154 предлагалось совершить посадку в Москве или Минске из-за сложных метеоусловий в Смоленске. Однако, по данным ведомства, несмотря на плотный туман в районе аэродрома Северный, экипаж лайнера принял решение о посадке в Смоленске.

Заместитель главкома ВВС поддержал официальную позицию следствия, что к трагедии могли привести ошибки пилота во время захода на посадку в условиях плотного тумана. Попытка четырежды посадить самолет свидетельствует, по его словам, о том, что у пилотов были сложности с выполнением этого маневра.

В воскресенье межгосударственный авиационный комитет приступил к вскрытию бортовых самописцев разбившегося самолета. По словам специалистов из МАК, вскрытие речевого самописца показало, что "его состояние удовлетворительное". Обнаружено, в частности, что лента параметрического самописца "находится на катушках, но вышла из лентопротяжного механизма, вероятно, в результате удара".

Пресс-секретарь правительства Польши Павел Гращ официально опроверг сообщения ряда польских СМИ о том, что "черные ящики" разбившегося лайнера Ту-154М были вскрыты российскими представителями без присутствия польских экспертов. "Чтобы рассеять информацию ряда польских СМИ, скажу, что российская сторона не открывала самостоятельно "черные ящики" и ждала польских представителей", - сказал он.

В Москве продолжается опознание тел погибших. Как сообщил мэр Москвы Юрий Лужков, 24 человека были опознаны по одежде. Он уточнил, что все меры, связанные с опознанием погибших и отправки в Польшу, будут проходить в Москве, и поэтому столичные власти создали специальный штаб.

Ранее брат-близнец президента Польши Ярослав Качиньский опознал тело Леха Качиньского и его супруги. Тело Качиньского отправлено в Варшаву. В церемонии прощания принял участие премьер-министр России Владимир Путин. В почетной церемонии участвовал караул из трех родов войск - ВМФ, ВВС и Сухопутных войск. Тело президента сопровождают несколько членов канцелярии президента Польши и польского посольства. Тело супруги Качиньского будет доставлено в Варшаву позже другим самолетом.

В Польше продолжается национальный траур, приспущены все флаги, отменены развлекательные мероприятия. Он продлится до пятницы. В России днем траура объявлен понедельник 12 апреля.

Лайнер президента Польши разбился в субботу около 10.50 при заходе на посадку на аэродром "Северный" под Смоленском. Погибли 89 пассажиров и 8 членов экипажа. Помимо Качиньского и его супруги, в самолете находились десятки видных общественных и политических деятелей Польши. При крушении самолета погибли последний президент Польши в изгнании Рышард Качоровский, епископ Тадеуш Плоски, глава Национального банка Польши Славомир Скшипек, президент олимпийского комитета Польши Петр Нуровски, а также ряд других высокопоставленных чиновников и политиков.

Обязанности президента временно будет исполнять спикер нижней палаты парламента Бронислав


lena_ua_mk: (Default)
2010-04-11 01:09 pm

Ющенко о трагедии под Смоленском


Ющенко всегда будет помнить, как Качиньский помогал Украине вступить в НАТО

10.04.10 22:39  обсудить в ЖЖ обсудить в форуме версия для печати карманная версия
Ющенко всегда будет помнить, как Качиньский помогал Украине вступить в НАТО

Киев, Апрель 10 (Новый Регион, Михаил Рябов) – Руководство Украины сегодня выступило с соболезнованиями по поводу авиакатастрофы, в которой погиб президент Польши Лех Качиньский и другие представители политического руководства этой страны.

«С большим сожалением и неимоверной болью в Украине приняли трагическое известие про авиакатастрофу самолета... В эту минуту глубокой скорби мы разделяем тяжелую боль утраты дружественного польского народа и скорбим вместе с семьями погибших», – пишет президент Виктор Янукович.

«Украина потеряла своего настоящего друга – президента Польши Леха Качиньского. Его смерть является не только большой болью для Польши, но и непоправимой утратой для Украины», – в свою очередь, заявил глава Совета Нацбанка Украины Петр Порошенко.

«Как личную трагедию вместе с вами и всем польским народом переживаю гибель президента Польши Леха Качиньского и его супруги... Из жизни ушел мой личный друг и политический побратим, с которым мы вместе мечтали про процветание Польши и Украины в братстве и согласии, вместе работали ради осуществления общих надежд наших народов... Мы знаем и всегда будем помнить все, что сделано президентом Качиньским и его побратимами для укрепления нашего стратегического партнерства, поддержки европейских и евроатлантических устремлений Украины», – говорится в соболезнованиях экс-президента Виктора Ющенко.

«Это страшная трагедия, которую трудно понять и невозможно осознать. Даже одна жизнь является бесценной. Тем более трагично, когда от нас уходят люди, которые определяют лицо Европы и мира. Именно таким человеком был Президент Польской Республики Лех Качиньский – настоящий патриот Польши и друг Украины», – пишет экс-премьер Юлия Тимошенко.

Следует отметить, что ведущая украинского телеканала «1+1» Наталья Мосейчук, обращаясь к зрителям, призвала «держаться» и подчеркнула, что Украина «скорбит вместе с братским польским народом».

Как передает западноукраинское агентство «Захид.нет», жители Львова приносят к зданию консульства Польши цветы и свечи.



[ Home | Post Entry | Log in | Search | Browse Options | Site Map ]