Українські композитори

[lena_ua_mk]

Військовий фельдшер Ігор Шамо випив гірку чашу війни до останньої краплини, йому довелося побачити чи не найбрутальніший, найстрашніший бік військового буття… Може тому він ніколи не розказував фронтових історій. А мабуть, їх було чимало, тільки вже надто болісні. Його фронтовий шлях почався від Волги та переможно закінчився у Берліні. Йому невимовно поталанило — він залишився живий. Можливо, ще й тому, що музика ніколи не полишала його, навіть у ці страшні, криваві роки. Вона берегла його, а він беріг її у своєму серці. А ще своїм мистецтвом у рідкі хвилини відпочинку відігрівав, лікував душі друзів-солдатів — навчився грати на трофейному акордеоні, переграв на ньому все, що знав, і ніколи нікому не відмовляв. А одного разу у розбомбленому німецькому містечку грав на вцілілому церковному органі свого улюбленого Баха і все не міг зупинитися — можна уявити, яке це справило враження на бійців і особливо місцевих мешканців. Під час служби в окупаційних військах у Відні (з травня 1945 по травень 1946) Ігор квартирував у однієї пані- музикантші, яка повністю «капітулювала» перед його виконавською майстерністю й говорила, що не чула рівних йому піаністів. Досить сказати, що зі своїм єдиним на все життя коханням, зі своєю майбутньою дружиною Людмилою Ігор Шамо також познайомився під звуки власного акордеону — це було на першому після перемоги військовому балу у Відні, де вперше зустрілися два лейтенанти медслужби. А невдовзі там же, у Відні, побралися. Навесні 1946-го вони нарешті демобілізувалися та у травні прибули до Києва —  такого вимріяного у фронтових снах...

Вже наступного дня, ще не знявши військової форми, Ігор полетів до консерваторії. І з того часу нарешті віддався музиці до останку.
І.Шамо прожив не дуже довге життя(1925-1982),але залишив серйозну творчу спадщину - з симфоній,концертів,кантат а також багато (біля 300) чудових українських  пісень...

Грай, бандуро, грай

Ой у полі на роздоллі
Це, вітри гудуть
Ой у полі на роздоллі
Запорожці йдуть.
Гострими шаблями
Крещуть бунтарі
І співають пісню кобзарі.
Приспів
Гей, Грай, Грай,
Грай бандуро Грай!
Грай моя бандуро
На всі струни грай,
Щоб шумів піснями
Наш козацький край!
Грай моя бандуро,
Грай,Грай,Грай!

Україно, Україно,
Рідна сторона,
Буйним житом колоситься
В полі далина.
Греблі у загравах
сяють на Дніпрі
І співають пісню кобзарі.