lena_ua_mk

https://www.facebook.com/oleh.pokalchuk/posts/679552762087261

Oleh Pokalchuk
ПРОСЬБА

У меня было в жизни два ярких ощущения гнусности. Их было , разумется, больше. Но это то, что ближайшее время может коснуться нас всех. Хочу поделиться, буду коротко, так как есть что делать.Думаю, что это важно. И в Киеве, и везде. Может даже везде - важнее.

Первый раз было, когда мы привезли в Киев тело Василя Стуса. (Стасик Чернилевский, у которого сейчас два пулевых, тяжело ранен, велся себя тогда, к слову сказать, геройски,в поселке Чусовом Пермской области на лагерном кладбище). Вышли из аэропорта Борисполь полуживые. А, как сейчас помню, слева от входа стояла уже трибунка, прожекторчики, пресса, и пиарились там совсем другие люди. Потому что пока нас обещали там закопать живьем, тут уже Кравчук политику поменял, и тараканы начали быстро из щелей, и национальную символику на себя, и на трибуночку.

Потом я помню, как стоял в составе штурмовой группы на парапете Кабмина в 2005-м, и друг как-то неувереннно сказал: а о наших детях они позаботятся, если что? и штурм отменили, потому что решение Конституционного суда изменило ситуацию. И мы еще до Майдана не дошли, как на трибуну пачками полезло всякое дерьмо, клянясь в верности Вите и Юле.

Кто меня знает, мне всегда были пофиг любые медальки за правильное поведение, так что не обессудьте, я не про себя.Я про вас.

Тысячи людей, сотни тысяч были и есть настоящими героями. Это вы все, мои друзья. Мне до слез обидно, что лично не смог никого защитить от смерти, простите меня, погибшие, что не был рядом.

Но у нас, живых, завтра или послезавтра, будет очень сложный день. Все те же тараканы побегут на ваш свет , на свет победы, из щелей. Они будут пиариться на памяти мертвых и на отходчивости живых.

Они будут обнимать вас так жарко и искренне, и говорить такие высокие слова, что сами при этом испытают оргазм. И нас будут на это укатывать.

А давайте мы ничего им не забудем.

Пожалуйста.

Сьогодні ввечері у Нікополі (Дніпропетровська область) вшановують пам’ять загиблих під час підриву греблі «Дніпрогесу».


Вода забрала життя понад 120 тисяч людей

Громадяни Нікополя зібралися в старій частині міста, біля пам’ятного знаку «Жертвам політичних репресій в Україні». Акція розпочалась з поминальної служби, - повідомляє Радіо Свобода.

За даними організаторів, рівно 72 роки тому, 18 серпня 1941 року, на виконання наказу Сталіна, підрозділом НКВС було підірвано греблю «Дніпрогесу». Про підрив греблі не було попереджено ні населення ні установи міст і сіл, розташованих на берегах нижче за течією Дніпра, зокрема Нікопольщини, ні навіть командування Південного фронту, відступаючі військові частини якого переправлялись через Дніпро та були розташовані у дніпровських плавнях.

В результаті підриву 20 тонн вибухівки в греблі з’явився пролом: гігантська хвиля води з великою швидкістю пройшлася плавнями Великого Лугу і забрала життя понад 120 тисяч людей – мешканців прибережних міст і сіл, біженців, поранених з медсанбатів, військових. Знищення греблі лише полегшило німцям, які рвалися до Донбасу, переправитись через обмілілий Дніпро та ускладнило евакуацію, зазначають організатори акції.



Сучасні дослідники твердять, що жодних підстав для підриву греблі на той час не було, оскільки німецькі частини форсували Дніпро в районі Дніпропетровська та південніше Запоріжжя, а їхні основні сили підійшли до Запоріжжя лише через півтора місяця. Упродовж 40 років радянська влада, намагаючись приховати цей злочин, офіційно заявляла, що «Дніпрогес» знищили німці.
http://www.unian.ua/news/590567-sogodni-vshanovuyut-pamyat-zagiblih-v-rezultati-pidrivu-dniprogesu.html